19 лютого в Харківському національному економічному університеті ім. Семена Кузнеця в межах програми «Інклюзивні простори європейської освіти» відбулася онлайнова лекція професорки, директорки Інституту медіа, журналістики та соціальних комунікацій Гданського університету Малгожати Лосєвич (Польща).
Аудиторія зібралася майже максимальна для можливостей зуму – це 56 осіб, серед яких були студенти, бакалаври та магістри, з Харкова, Луцька, Запоріжжя; це були викладачі, медіаменеджери, журналісти та активні учасники харківської полонії.
Значна частина аудиторії, а особливо молодь, відмовились від синхронного перекладу і слухали лекцію польською. А пані Малгожата (Małgorzata Łoziewicz) як досвідчена викладачка, зробила все, щоб її польська була зрозуміла, а непростий сенс лекції максимально донесений до аудиторії.
Розмовляли про стан розвитку польських медіа в трьох країнах-сусідках. Йшлося про так звані «медіа Полонії». Це видання для поляків, що проживають поза межами малої батьківщини – «Київський щоденник», «Польське радіо Львів», «Волинський монітор», «Галицький кур’єр». Полонійні медіа України пані професор охарактеризувала як такі, що виживають в умовах війни, їх повсякденний контент – це обстріли, втрати та досвід витривання.
Силу української журналістики пані Лосєвич бачить у солідарності та єдності в умовах постійної кризи, а позитивною рисою вважає емоційність та оптимізм. Важливою для українських медіа є також націленість на постійну та невпинну фіксацію злочинів російської федерації проти людства. Безумовно кожна країна формує свій власний медіаекосистемний профіль, однак мас-медіа України мають бути готовими виконувати захисну та інтегративну функції ще багато років.
Пані Катерина Яресько, завідувачка кафедри бізнес-журналістики і цифрових медіа, запитала про робочі бізнес-моделі полонійних медій в Україні. Пані професор зазначила, що насамперед фінансування полонійних медій – це урядові гранти від Міністерства закордонних справ Польщі, однак «є дотації для медіа, пов’язаних з реалізацією особливих функцій, але відбувається так, що дотації не приходять з Польщі, дотації приходять від донорів для Полонії з інших частин світу».
Формат лекції згодом перетворився на розмову професіоналів. Голова Харківського пресклубу Олександр Швець запитав про видання «Полонія», яке виходило до 2022 року в Харкові. Він визначив роль «Полонії»: вона об’єднувала поляків та всю спільноту Полонії, давала відчути себе частиною Європи. Пані професор назвала цей журнал Харкова класичним польським медіавиданням та висловила сподівання: «Думаю, що об’єднання зусиль різних редакційних колективів, різних місць, різних груп медій, робота в перемовинах, діалогах в малих групах дасть нам більше сили до створення федерацій в медіях. Але жодне медіа в федерації не може втратити своєї індивідуальності, жодне медіа не може втратити на місії. Не конкуренція, а співробітництво може бути рішенням».
Розмова тривала понад дві години. Було цікаво послухати про досвід роботи національних медіа, що охоплюють своїм впливом світ та стають великою підтримкою для людей, що опинилися за межами батьківщини і хочуть залишатися частиною життя краю, мають плани на повернення до свого рідного дому.
Текст надала професорка, професорка кафедри БЖЦМ Ірина Іванова.