Вітаємо доцентку Ольгу Зиму та професорку Оксану Просяник (у співавторстві із Сергієм Тарасенком) із виходом англомовної монографії «Академічна свобода. Динаміка взаємодії університетської автономії та сучасної медіакультури» (ACADEMIC FREEDOM: DYNAMICS OF THE INTERACTION OF UNIVERSITY AUTONOMY AND MODERN MEDIA CULTURE).
Монографію присвячено комплексній оцінці та аналізу трансформації класичних університетських цінностей та академічної свободи під впливом сучасних цифрових медіареалій. У роботі досліджено, як процеси медіатизації, алгоритмізації контенту та поширення клікбейту впливають на науковий дискурс і незалежність університетів.
Автори детально висвітлюють взаємозв’язок між медіакультурою та академічною доброчесністю, а також пропонують ефективні стратегії й інституційні механізми захисту академічної спільноти. Серед ключових тем, які розкриваються у виданні:
– Феномен «інформаційної ідеократії» та тотальна медіатизація освіти й науки.
– Зміна ролі викладача: від традиційного ментора до «інфлюенсера».
– Ризики спрощення наукового контенту та феномен «академічного популізму».
– Нові виклики для академічної доброчесності в цифровій культурі, включаючи протидію плагіату та шахрайству.
– Розробка внутрішніх антикризових медіапротоколів для університетів та механізми швидкого реагування на дезінформацію і медіа-атаки.
– Впровадження принципів критичної медіаграмотності як ключової компетенції академічної спільноти.
Видання стане у нагоді викладачам, керівникам закладів освіти, здобувачам вищої освіти, а також усім, хто цікавиться проблемами трансформації вищої освіти та науки в епоху глобальної цифровізації.
Чудовим доповненням до обговорення трансформації вищої освіти є ще одне актуальне дослідження нашої кафедри — стаття Ганни Старкової (у міжнародному співавторстві) «Rethinking decolonisation and resilience of Ukrainian higher education in the context of war and global platforms».
Якщо монографія глибоко розкриває виклики цифрової медіакультури та захисту академічної свободи від інформаційного тиску, то стаття розширює цей дискурс, пропонуючи поглянути на розвиток університетів крізь призму деколонізації та інституційної стійкості в умовах війни. Дослідження демонструє, як цифрові інструменти та низові ініціативи можуть ставати потужним механізмом епістемічної справедливості та опору імперським наративам.
Разом ці дві праці створюють об’ємну картину того, як сучасний український університет долає зовнішні та внутрішні виклики на шляху до справжньої незалежності — як в інформаційному, так і в ціннісному вимірах.